Меню

Графік роботи

понеділок-п’ятниця
з 9-30 до 17-00

[клікніть двічі у межах сторінки щоб ввімкнути/вимкнути білий фон]

↓Завантажити(DOC, 33,0 КБ)

В будівельній галузі, традиційно, на всіх рівнях склалося враження, що будь-яка оцінка кваліфікації інженера-проектувальника можлива лише за рівнем його професійної підготовки в межах спеціалізації, зазначеної у дипломі, або, як виняток, набутого  ним багаторічного досвіду у сфері містобудування. Існуюча система сертифікації передбачає наявність вищої освіти чи багаторічного досвіду роботи за обраною спеціальністю лише як одну із умов отримання сертифіката виконавця окремих видів робіт за напрямком інженерно–будівельне проектування.

За своїм підходом професійна атестація відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, принципово відрізняється від ліцензування господарської діяльності у будівництві.

При видачі ліцензії органи держархбудконтролю керуються Переліком робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (наказ Мінрегіонбуду від 27.01.2009 № 47). В основу цього Переліку покладено класифікацію господарської діяльності у будівництві за видами робіт.

Отже, ліцензія підтверджує спроможність суб’єкта господарювання на момент її видачі виконувати конкретний вид робіт у будівництві.

При видачі кваліфікаційних сертифікатів Атестаційна архітектурно-будівельна комісія керується підходом, закладеним у Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд, затвердженому Постановою КМ України від 20.12.2006 № 1764 (далі Регламент). Суть цього підходу зводиться до основних вимог до будівельних виробів, будівель і споруд щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я людини, безпеки експлуатації, механічного опору та стійкості, пожежної безпеки, економії енергії та захисту навколишнього природного середовища.

Пунктом 10 Регламенту визначено, що «споруди в цілому та окремі їх частини повинні відповідати призначенню і основним вимогам до них. За умови належної експлуатації споруд основні вимоги до них повинні виконуватись протягом обґрунтованого строку служби споруд з урахуванням передбачуваних впливів.

З іншого боку, саме відповідність об’єкта архітектури призначенню й здатність зберігати необхідні для експлуатації якості протягом встановленого терміну експлуатації (ДБН В.1.2-14-2009, п.4.1.3.) є визначенням надійності будівельного об’єкта.

Таким чином, головним концептуальним принципом існуючої системи сертифікації відповідальних виконавців окремих видів робіт за напрямком інженерно–будівельне проектування є те, що наявність кваліфікаційного сертифікату гарантує спроможність інженера-проектувальника самостійно або шляхом координації дій інших проектувальників забезпечити при проектуванні основні вимоги щодо безпеки об’єктів будівництва за вказаними вище напрямами або іншими словами – відповідність об’єктів будівництва  встановленим державою загальним вимогам до його надійності.

Спеціалізація за сертифікатом в межах загального напрямку інженерно–будівельне проектування, яка визначена регламентом Атестаційної архітектурно–будівельної комісії, затвердженого рішенням Комісії від 25.11.2011 року, протокол № 1, крім загального блоку вимог до претендентів, окреслює ще і особисте коло інтересів власника сертифіката та свідчить про його більш ґрунтовну підготовку до розробки тих розділів проекту, в яких зазначені в сертифікаті питання є визначальними.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

До уваги інженерів-проектувальників!

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій» від 29.07.2022р. № 2486-IX внесено зміни до низки законодавчих актів — передбачено впровадження заходів направлених на захист безпеки населення. Зокрема, передбачається:

  • розробка і затвердження КМУ переліку об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
  • наявність у містобудівних умовах та обмеженнях вимог про необхідність передбачення у складі проектної документації інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
  • обов’язкове залучення представників ДСНС до розгляду містобудівної документації на засіданнях архітектурно-містобудівних рад;
  • обов’язкове розміщення споруд цивільного захисту (укриттів, сховищ, бомбосховищ) під час будівництва об’єктів, на яких постійно перебуватимуть понад 50 осіб або періодично перебуватимуть понад 100 осіб;
  • спрощення процедури передачі земельних ділянок для розміщення захисних споруд цивільного захисту;
  • забезпечення утримання захисних споруд цивільного захисту у стані готовності.

Закон № 2486 набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, тобто 24.10.2022 р.

Інформація Державного агенства автомобільних доріг України щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування

17 жовтня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства інфраструктури України від 7 жовтня 2022 року № 753, яким затверджено Методику визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування.

Лист Державного агенства автомобільних доріг України