Меню

Графік роботи

понеділок-п’ятниця
з 9-30 до 17-00

[клікніть двічі у межах сторінки щоб ввімкнути/вимкнути білий фон]

↓Завантажити(DOC, 33,0 КБ)

В будівельній галузі, традиційно, на всіх рівнях склалося враження, що будь-яка оцінка кваліфікації інженера-проектувальника можлива лише за рівнем його професійної підготовки в межах спеціалізації, зазначеної у дипломі, або, як виняток, набутого  ним багаторічного досвіду у сфері містобудування. Існуюча система сертифікації передбачає наявність вищої освіти чи багаторічного досвіду роботи за обраною спеціальністю лише як одну із умов отримання сертифіката виконавця окремих видів робіт за напрямком інженерно–будівельне проектування.

За своїм підходом професійна атестація відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, принципово відрізняється від ліцензування господарської діяльності у будівництві.

При видачі ліцензії органи держархбудконтролю керуються Переліком робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (наказ Мінрегіонбуду від 27.01.2009 № 47). В основу цього Переліку покладено класифікацію господарської діяльності у будівництві за видами робіт.

Отже, ліцензія підтверджує спроможність суб’єкта господарювання на момент її видачі виконувати конкретний вид робіт у будівництві.

При видачі кваліфікаційних сертифікатів Атестаційна архітектурно-будівельна комісія керується підходом, закладеним у Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд, затвердженому Постановою КМ України від 20.12.2006 № 1764 (далі Регламент). Суть цього підходу зводиться до основних вимог до будівельних виробів, будівель і споруд щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я людини, безпеки експлуатації, механічного опору та стійкості, пожежної безпеки, економії енергії та захисту навколишнього природного середовища.

Пунктом 10 Регламенту визначено, що «споруди в цілому та окремі їх частини повинні відповідати призначенню і основним вимогам до них. За умови належної експлуатації споруд основні вимоги до них повинні виконуватись протягом обґрунтованого строку служби споруд з урахуванням передбачуваних впливів.

З іншого боку, саме відповідність об’єкта архітектури призначенню й здатність зберігати необхідні для експлуатації якості протягом встановленого терміну експлуатації (ДБН В.1.2-14-2009, п.4.1.3.) є визначенням надійності будівельного об’єкта.

Таким чином, головним концептуальним принципом існуючої системи сертифікації відповідальних виконавців окремих видів робіт за напрямком інженерно–будівельне проектування є те, що наявність кваліфікаційного сертифікату гарантує спроможність інженера-проектувальника самостійно або шляхом координації дій інших проектувальників забезпечити при проектуванні основні вимоги щодо безпеки об’єктів будівництва за вказаними вище напрямами або іншими словами – відповідність об’єктів будівництва  встановленим державою загальним вимогам до його надійності.

Спеціалізація за сертифікатом в межах загального напрямку інженерно–будівельне проектування, яка визначена регламентом Атестаційної архітектурно–будівельної комісії, затвердженого рішенням Комісії від 25.11.2011 року, протокол № 1, крім загального блоку вимог до претендентів, окреслює ще і особисте коло інтересів власника сертифіката та свідчить про його більш ґрунтовну підготовку до розробки тих розділів проекту, в яких зазначені в сертифікаті питання є визначальними.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Щодо отримання за результатами проходження професійної атестації кваліфікаційного сертифіката вищої категорії інженерами-проектувальниками, які мають кваліфікаційний сертифікат, виданий до 1 січня 2016 р.

З урахуванням численних звернень інженерів-проектувальників саморегулівна організація у сфері архітектурної діяльності Всеукраїнська громадська організація «Гільдія проектувальників у будівництві» (СРО ВУГіП) за участю фахівців у галузі права та з урахуванням консультацій з іншими саморегулівними організаціями у сфері архітектурної діяльності, проаналізувавши норми постанов Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 651 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 554» (далі – Постанова № 651), № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» та інших нормативно-правових актів з питань, які пов’язані із професійною атестацією виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, інформує про наступне.

Постановою № 651 установлено, що виконавці, які отримали кваліфікаційний сертифікат до 1 січня 2016 р. або виконували на законних підставах відповідні роботи без отримання кваліфікаційного сертифіката, можуть за результатами проходження професійної атестації отримати кваліфікаційний сертифікат вищої категорії за умови підтвердження досвіду виконання відповідних робіт (послуг).

З прийняттям зазначених змін у законодавстві вникла необхідність однакового розуміння правових підстав та практики проведення процедури професійної атестації, у зв’язку з чим СРО ВУГіП повідомляє.

1. Для проходження професійної атестації виконавці повинні подати заяву та документи, визначені частиною сьомою статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі – Закон). Відповідно Закону, до заяви додається документ про підвищення кваліфікації протягом останніх п’яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації. Тобто, для проходження професійної атестації має бути подано відповідний документ (свідоцтво) про підвищення кваліфікації, виданий не пізніше п’яти років до дати подання заяви.

2. Системний аналіз змісту статті 17 Закону та пункту 10 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 554 (у редакції Постанови № 651), що рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката приймається за результатами складення виконавцем іспиту. Порядком проведення іспиту інженерів-проектувальників, які проходять професійну атестацію (зі змінами), затвердженим рішенням Атестаційної архітектурно-будівельної комісії СРО ВУГіП, для потреб проходження професійної атестації з отриманням кваліфікаційного сертифіката вищої кваліфікаційної категорії за бажанням виконавця, який має чинний[1] кваліфікаційний сертифікат, виданий до 1 січня 2016 р., передбачено можливість зараховувати результати іспитів, складених до 1 січня 2016 р. Звернення виконавця про зарахування результатів іспитів подається письмово.

3. Відповідно до Порядку внесення плати за проведення професійної атестації, затвердженого наказом Мінрегіону від 1 вересня 2011 р. № 172, виконавець вносить плату за проведення професійної атестації перед проведенням іспиту. Враховуючи відсутність процедури проведення іспиту та відповідних витрат на його проведення у разі, якщо для проходження професійної атестації зараховуються результати іспитів, складених до 1 січня 2016 р., плата за проведення професійної атестації в такому випадку не стягується.

4. Підпунктом 2 пункту 1 Постанови № 651 обов’язковою умовою отримання кваліфікаційного сертифіката вищої кваліфікаційної категорії для виконавців, які мають чинні кваліфікаційні сертифікати, видані до 1 січня 2016 р., визначено підтвердження їх досвіду виконання відповідних робіт (послуг). Виходячи з специфіки професійної діяльності, для потреб проходження професійної атестації за професією «інженер-проектувальник» у першу чергу слід враховувати наступне:

1) згідно з Порядком розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженим наказом Мінрегіону від 16 травня 2011 р. № 45, зареєстрованим у Мін’юсті 1 червня 2011 р. за № 651/19389, титульний аркуш проекту підписується та скріплюється печаткою ГАПа (ГІПа), а окремі розділи або частини проектної документації підписуються виконавцями, які мають кваліфікаційний сертифікат, які є безпосередніми розробниками цих розділів або частин проектної документації;

2) відповідно до пункту 6 частини першої статті 22-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документацію на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, в електронній формі вноситься до Реєстру будівельної діяльності.

Отже, досвід виконання робіт (послуг) інженера-проектувальника за останні три роки може, зокрема, підтверджуватися його підписами на проектній документації об’єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), що підтверджують виконання проектних робіт за напрямком професійної спеціалізації, або відповідною інформацією з Реєстру будівельної діяльності.

Подані документи будуть розглянуті Атестаційною архітектурно-будівельною комісією СРО ВУГіП і прийнято відповідне рішення. У разі необхідності, для неупередженого та об’єктивного розгляду інженер-проектувальник може бути запрошений на засідання цієї Комісії.

 


[1] Строк дії кваліфікаційного сертифіката не обмежується для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п’ять років. Відомості про дотримання цих вимог вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Інформація щодо проведення підготовки до професійної атестації

ТОВ "Центр підвищення кваліфікації "Розвиток" в вересні 2021 року проводить курси з підвищення кваліфікації (підготовки інженерів-проектувальників до професійної атестації). Детальна інформація – на сайті ТОВ "ЦПК "Розвиток" за посиланням http://rozvytok.org.ua/первинне-отримання-сертифіката-2/